Кілька днів тому виповнилося 122 роки від дня смерті Біньяміна-Зеєва (Теодора) Герцля. За своє коротке життя Герцль створив і реалізував рух, завдяки якому через пів століття після його смерті було створено Державу Ізраїль.
Біньямін-Зеєв (Теодор) Герцль народився в Будапешті у травні 1860 року, а помер в Австрії 3 липня 1904 року. Його батько, Яаков Герцль, був заможним торговцем і банкіром. Біньямін-Зеєв навчався в початковій школі єврейської громади Будапешта, але у десятирічному віці перейшов до міської реальної школи. Його родина не вела традиційного єврейського способу життя, хоча в дитинстві майбутній провісник єврейської держави час від часу відвідував синагогу по суботах. Атмосфера в домі була просякнута німецькою культурою.
У 1878 році сім’я переїхала до Відня, де Біньямін-Зеєв вивчав юриспруденцію в університеті. Проте його захоплювали музика, театр і література; він навіть написав кілька п’єс, які залишилися непоміченими. Після завершення навчання Герцль здобув ступінь доктора права, але замість адвокатської практики присвятив себе літературній діяльності та журналістиці. У 1891 році його прийняли репортером до віденської газети «Neue Freie Presse» («Нова вільна преса»). Працюючи паризьким кореспондентом цього видання, Герцль висвітлював справу Дрейфуса (1894), яка стала переломним моментом у його ставленні до єврейського питання та сіонізму.
У 1889 році Біньямін-Зеєв одружився з Юлією Нашауер, дочкою заможного єврейського промисловця. У подружжя народилося троє дітей. Герцль помер у 1904 році у віці лише 44 років. Причинами його передчасної смерті стали серцева хвороба, запалення легень і виснаження.
За своє коротке життя Біньямін-Зеєв Герцль зумів створити національні рамки для найрозпорошенішого народу світу. Він створив і практично власними силами організував рух, який через пів століття після його смерті привів до заснування Держави Ізраїль.
Звичайно, сіонізм вигадав не Герцль. До нього діяли й окремі люди, і цілі рухи — адже євреї ніколи не полишали надії повернутися на свою історичну Батьківщину. За власним зізнанням Герцля, якби він кількома роками раніше прочитав книгу одеського лікаря Леона Пінскера «Автоемансипація», видану 1882 року, то ніколи б не написав власної праці, адже в «Автоемансипації» вже були викладені всі ідеї, які він пізніше сформулював у книзі «Єврейська держава».
Проте саме Герцль запропонував конкретний шлях до здійснення багатовікової мрії. Він звернувся до нового методу — дипломатичної діяльності серед політиків і глав держав, прагнучи заручитися їхньою підтримкою єврейського заселення Землі Ізраїлю. Герцль зустрічався, зокрема, з турецьким султаном, італійським королем, Папою Римським та німецьким кайзером, який відвідав Землю Ізраїлю. Саме його діяльність проклала шлях до Декларації Бальфура 1917 року та створення Держави Ізраїль.
У 1896 році Герцль опублікував книгу «Єврейська держава: Спроба сучасного розв’язання єврейського питання», у якій висунув вимогу надати євреям автономію — у Землі Ізраїлю або в Аргентині. Через кілька років він дійшов висновку, що єврейську державу слід створювати лише в Землі Ізраїлю, і змалював бачення майбутнього в книзі «Альтнойланд» («Стара Нова Земля»), опублікованій у 1902 році.
Герцль також став ініціатором створення та скликання Всесвітнього сіоністського конгресу, до якого увійшли представники єврейського народу з різних країн. Ідея такого конгресу не була новою, але саме Герцль першим зміг втілити її в життя.
Біньямін-Зеєв Герцль помер у Відні 3 липня 1904 року. За півтора року до смерті він написав заповіт:
«Я прошу, щоб похорон був якомога скромнішим, без промов і без квітів… Я хочу бути похованим у металевій труні біля могили мого батька і залишатися там доти, доки єврейський народ не перенесе мій прах до Землі Ізраїлю».
Через 45 років після смерті Герцля, трохи більше ніж через рік після створення Держави Ізраїль, 10 серпня 1949 року голова Кнесету Ізгар Харарі запропонував виконати заповіт Герцля. Пропозицію майже одностайно підтримали депутати Кнесету, і того ж дня вона пройшла всі етапи законодавчого процесу.
Законом було встановлено дату виконання заповіту:
«Заповіт провісника єврейської держави Біньяміна Зеєва (Теодора) Герцля про перенесення його праху до Землі Ізраїлю буде виконано 22 ава 5709 року (17 серпня 1949 року) в Єрусалимі — вічній столиці народу Ізраїлю та його священному місті».
Відтоді Герцль спочиває в Єрусалимі, на горі, що носить його ім’я.
Організація «Натив» і сьогодні, у міру своїх сил і можливостей, продовжує справу провісника єврейської держави, активно сприяючи репатріації євреїв на історичну Батьківщину та зміцнюючи зв’язок єврейських громад діаспори з Ізраїлем.
Автор: Давид Шехтер.